Сталий економічний розвиток гірських територій Буковини: рекомендації за результатами обговорення в Чернівецькому ЦРМС

08.10.2019
Чернівецький ЦРМС

Минулого місяця в Чернівецькому Центрі розвитку місцевого самоврядування Програми "U-LEAD з Європою" відбулось обговорення Концепції розвитку гірських територій України. За результатами зустрічі фахівцями Чернівецького ЦРМС підготовлено рекомендації щодо забезпечення сталого економічного розвитку та підвищення якості життя на гірських територіях Чернівецької області. Список складається із заходів як на національному, так і регіональному рівні. 

На державному рівні:

  1. Передати всю землю в межах адміністративних меж населених гірських пунктів, а не лише в межах населених пунктів, у повне розпорядження ОМС. На даний момент важко визначити межі населеного пункту в гірській місцевості через велику кількість хуторів та лісистий характер місцевості. Крім того, гірським громадам через характер ландшафту не вистачає земельного ресурсу для власного розвитку.
  2. Передбачити в законодавстві можливість повернення у комунальну власність розпайованих або переданих у користування земель, які ніяк не використовуються/використовуються не за призначенням для забезпечення ресурсу для розвитку гірських громад.
  3. Забезпечення сталого доступу до сировини для лісопереробних підприємств. Однією з провідних галузей економіки на гірських територіях є лісопереробка, проте через діючу систему аукціонів, зокрема, через розмір лотів, вони фактично позбавлені доступу до сировини, незважаючи на те, що на території громад активно здійснюється рубка лісів. Варіантом вирішення цієї проблеми може бути повернення у комунальну власність принаймні колишніх колгоспних лісів, зокрема, шляхом створення комунального лісогосподарського підприємства, що мало би на меті здійснення лісівництва, лісовідновлення та іншої діяльності у сфері лісового господарства.
  4. Необхідним є вирішення питання заліснення земель, які не належать до лісового фонду, та розсліснення зарослих полонин, в т.ч. тих, які перевели до лісового фонду.
  5. Передбачити державну підтримку сільгоспкооперативів та бізнесу в цілому у гірській місцевості, зокрема в сфері вівчарства, виробництва сиру та молока. Земельний ресурс для цього присутній – на даний момент близько половина пасовищ не використовуються, проте через нижчий рівень добробуту мешканців гірських територій та більшу складність ведення сільськогосподарської діяльності в умовах гірської місцевості сільгоспкооперація потребує окремої підтримки на старті подібної діяльності. Варіантом вирішення цієї проблеми може стати запровадження державної програми безвідсоткових кредитів.
  6. Прийняти Закон України «Про сільський зелений туризм». Це дозволить перевести традиційний для гірської місцевості вид підприємницької діяльності у правову площину, що позитивно вплине як на дохідну частину місцевих бюджетів, так і на якість послуг, що, в свою чергу, забезпечить сталий розвиток цього сектору економіки.
  7. Усунути законодавчі бар'єри у створенні об’єктів туристично-рекреаційного призначення у природно-заповідному фонді або на землях лісового фонду або розробити комплексний план будівництва даних об’єктів, визначивши рекреаційні місця, одночасно здійснивши зміну цільового призначення земельних ділянок. Також потребує розгляду питання можливості використання свердловин, що знаходяться у ПЗФ.
  8. Забезпечити постійне інформування ОМС та мешканців гірських територій про можливості отримати фінансову підтримку з боку держави та про сучасні форми господарювання та суспільного життя. Гірські території через свою віддаленість залишаються відносно закритим консервативним суспільством, яке з осторогою ставиться до змін, та представники якого не наважуються брати на себе відповідальність. Крім того, низькою є довіра мешканців до заходів, що здійснюються на державному та регіональному рівнях представниками влади.
  9. Забезпечити безпеку державного кордону без створення перешкод у землекористуванні у прикордонній смузі. На даний момент власники паїв вздовж державного кордону мають складнощі у доступі до своєї землі.
  10. Забезпечити дієвий механізм штрафів за забруднення навколишнього середовища та порушення правил природокористування.
  11. Провести перепис населення гірських територій для забезпечення гарантованих державою послуг на високому рівні та у достатньому обсязі.

На регіональному рівні:

  1. Забезпечити максимально повне використання коштів, що виділяються на розвиток інфраструктури гірських територій регіону.
  2. Забезпечення доступності до віддалених гірських населених пунктів Чернівецької області шляхом будівництва асфальтованих доріг с. Долішній Шепіт – с. Селятин, с. Усть-Путила – с. Яблуниця Конятинської ОТГ, та капітальної реконструкції дороги м. Вижниця – смт. Путила – с. Селятин – с. Шепіт. Гірські території Путильського району Чернівецької області мають проблеми у своєму розвитку через  низьку доступність внаслідок поганої дорожньої інфраструктури, що фактично унеможливлює розвиток місцевих ринків, будівництво нових об’єктів внаслідок складності доставки будівельних матеріалів та низьку привабливість для туристів, які не готові їхати відстань у 40-70 км декілька годин, до того ж з ризиком для життя у зимовий період.
  3. Будівництво та відкриття пунктів пропуску через державний кордон «Красноїльськ», «Руська» та «Шепіт». Це перетворить наразі тупикові території Чернівецької області на транзитні. До того ж відкриття цих пунктів пропуску дозволить швидко діставатися до Селятинської громади ще до реконструкції дороги до с. Селятин та відновить зв’язок між родинами, які опинилися по різні боки кордону.
  4. Реконструкція дороги на с. Банилів-Підгірний та с. Стара Красношора. Дані гірські населені пункти Сторожинецького району є привабливими з точки зору розвитку туризму – с. Стара Красношора користується попитом серед поляків, оскільки є польською громадою, а у с. Банилів-Підгірний завершується реконструкція туристичної бази комунальної власності «Перлина Гір» потужністю на 115 місць. Проте повне використання їхнього туристичного потенціалу неможливе без нормального транспортного сполучення.
  5. Особливої уваги потребують питання водопостачання, водовідведення, каналізування та управління ТПВ у гірських територіях через зношеність або взагалі відсутність даної інфраструктури на цих територіях та екологічну загрозу, яку вони становлять для території Дунайської стратегії.
  6. Основною проблемою розвитку туристичної галузі гірських територій Чернівецької області є нерозробленість туристичних маршрутів, все ще високий рівень необізнаності та/або незацікавленості населення у запровадженні сільського зеленого туризму на базі власних садиб, та відсутність комплексної промоції туристичних можливостей регіону.
  7. Врахування у розвитку туристичної галузі Чернівецької області загрози у вигляді конкуренції з боку Івано-Франківської області та, можливо, узгодження планів розвитку гірських територій двох областей.
  8. У розвитку туристичних комплексів варто відійти від масштабних проектів, спрямувавши зусилля на створення 30-40 об’єктів подібних до комплексу «Хутір тихий», проте з особливостями (набір послуг, позиціювання, брендування).
  9. Зберегти автентику гірських територій Чернівецької області, в т.ч. за рахунок використання та поширення досвіду проектів на кшталт "Відродження буковинського ліжникарства".