Як історичні пам’ятки та мистецтво розвивають економіку, - досвід Батуринської ОТГ

27.09.2018
Чернігівський ЦРМС

Батуринська громада має унікальну історію, тут на невеликій території знаходиться багато історичних пам’яток та цікавих локації. Тут дійсно розвивається туризм і зароджується індустрія гостинності.

25 вересня відбувся навчальний візит представників Чернігівських та Київських об'єднаних громад до Батуринської об'єднаної громади. Візит організував Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми "U-LEAD з Європою" та Мінрегіону.

Мета візиту - познайомитися, як історико-культурна спадщина та мистецтво територій може стати рушійною силою для економічного розвитку громади та створення інфраструктури.

Тема дня: туризм, як каталізатор всіх процесів, розвиток інфраструктури, робочі місця, люди

Вітаючи учасників навчального візиту, Ірина Кудрик, директор Чернігівського ЦРМС, зазначила: "Батуринська громада утворилася у 2016 році. Про неї кажуть, що у громади є Душа. Її очолює Леонід Душа, цікава та неординарна людина. Батуринська громада унікальна своїми історичними пам'ятками, архітектурою, історією. А також тут живуть та працюють унікальні і талановиті люди, які готові змінюватися і змінювати світ навколо себе".

Леонід Душа, Батуринській міський голова, розповів про зміни, які відбулися у громаді після об'єднання. Говорячи про плани, він сказав: "Ми хочемо зробити з нашої громади туристичну перлину. Щоб турист міг приїхати, побачити наші історичні пам'ятки та палаци, відпочити у хороших кафе, ресторанах та готелях. Працюємо над розвитком інфраструктури і дуже зацікавлені у розвитку туристичного бізнесу".

Протягом останніх місяців Батуринська ОТГ разом з експертами Чернігівського ЦРМС працювала над розробкою стратегічного плану розвитку і на вересневій сесії депутати прийняли проект документу за основу. Володимир Бойко, радник з регіонального розвитку Центру, розповів учасникам візиту, що стратегія розвитку цієї громади дуже тісно пов’язана з розвитком туристичного кластера.

"Батуринська громада - це практично єдина громада в Чернігівській області, яка має економічний ефект від туристичної діяльності", - підкреслив експерт. І додав: «Батурин – це місто бренд само по собі, тут вміло поєднують історичні події та легенди, реальних історичних персонажів та міфічних героїв. А навколо всього цього формується туристична інфраструктура».

Про розвиток туристичних кластерів та створення якісного туристичного продукту розповіла Тетяна Тимошенко, радниця з регіонального розвитку Київського ЦРМС. Вона зазначила: «Туризм у всьому світі визнаний тим інструментом, який дає нові контакти, емоції, зустрічі. Практично у кожній громаді є цікаві об’єкти (історичні або сучасні), є люди, які для туристів організовують харчування, проживання, створюють сувенірну продукцію тощо. А те, що їх об’єднує це і створення якісного туристичного продукту». На її думку громадам варто задуматися над створенням «єдиного туристичного продукту», щоб людина могла приїхати та отримати повний сервіс – прикладом цього може бути тур "Цікаві вихідні в Батурині".

Туристичні об’єкти та інфраструктура

Учасники навчального візиту побували в Батуринській фортеці, цитадель якої відтворена у 2008 році на історичному місті березі Сейму. Фортеця та історичні об’єкти знаходяться на історичних місцях, які виявлені та досліджені археологами. Ці пам’ятки створюють узагальнений архітектурно-художній образ Цитаделі Батуринської фортеці початку XVIII ст. і використовуються як музейно-туристичний заклад Національного заповідника «Гетьманська столиця». Також на території заповідника знаходяться палац Розумовського, Будинок генерального судді Кочубея, Музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Кирила Розумовського, парк Кочубеївський, Миколо-Крупицький монастир тощо.

За словами Володимира Бойка для розвитку туристичного кластера потрібно використовувати не лише історичні факти, а і легенди, романтичні історії та міфи. І звичайно, розповів історію про кохання гетьмана Мазепи та Мотрі, доньки Василя Кочубея.

Цікавою для учасників навчального візиту стала виставка воскових фігур українських гетьманів у Національному історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця".

За словами Каріни Солдатової, старшого наукового співробітника заповідника, Гетьманський будинок тривалий час стояв зачинений. Виставку воскових фігур "Ясновельможні гетьмани: життя заради України" відкрили у ньому торік навесні, у День музеїв, і потік відвідувачів заповідника значно зріс.
«Якщо за планом 2017 року в нас передбачалося 125 тис. відвідувачів, то прийшло понад 175 тисяч. такі експозиції завжди спочатку викликають ажіотаж. Людям цікава новизна, їм хочеться побачити, якими були Іван Мазепа, Пилип Орлик та інші гетьмани. Та й екскурсія музеєм легка для сприймання і триває недовго – 25 хвилин. Тому її люблять і витримують навіть молодші школярі", - розповіла Каріна Солдатова.

За словами представників заповідника суттєвою допомогою у збільшенні потоку туристів є активна співпраця влади, бізнесу та громади. Органи місцевого самоврядування працюють над покращенням інфраструктури, ремонтують дороги, прописали розвиток туризму в стратегічному плані, створюють умови для малого та середнього бізнесу.

У громаді приділяють особливу увагу фестивалям. Цього літа тут проводилися фестивалі «Шабля» та «Батурин. Ренесанс Незалежності». На ці свята до Батурина приїхало понад десять тисяч людей.
Учасники навчального візиту побували у будинку Кочубея. Ця будівля єдина серед історичних пам’яток, яка вціліла. Також вони відвідали палац Розумовського, який був повністю відбудований.

Як у громаді розвивається туристична інфраструктура, учасники дізналися під час спілкування із власниками Центру відпочинку «Вітрила Маклая». Тут пропонують повний комплекс послуг для туристів: проживання, харчування та відпочинку. Крім того, на території закладу є істерико-культурний центр, який пропонує відвідувачам відвідати екскурсію та прослухати історію про Миколу Миклухо-Маклая, відомого мандрівника, якого пов’язують із батуринською землею. За словами адміністратора влітку замовляти поселення варто заздалегідь, особливо на вихідні, щоб задовольнити всіх охочих, цього року побудували ще один корпус.

Арт-хутір Обирок та фестиваль «РОбиРок»

Арт-Хутір Обирок – це приклад того, як зробити із майже вимерлого поселення арт-об’єкт. Місце, де збираються митці, мандрівники та інші креативні особистості. Обирок відомий в Україні завдяки фестивалям "Хліб своїми руками", "Мама Африка" та іншим арт-заходам, які організовував український продюсер, режисер, мандрівник та письменник Леонід Кантер.

Сьогодні його справу продовжують однодумці та друзі. На найближчі вихідні вони запрошують на фестиваль "РОбиРок weekend", під час якого мешканці хутора, які живуть там постійно або мають хатину, поділяться думками стосовно того яким буде Обирок у наступні роки.
Учасники навчального візиту поспілкувалися з Іриною Койдою, яка разом з чоловіком та двома дітьми проживають на хуторі Обирок. Родина переїхала сюди із великого міста і не жалкує, адже як зазначила Ірина: «На відміну від міста, українське село - це досить потужний простір для створень та перетворень».

За її словами Обирок є невід'ємною частиною Батуринської громади. «Ми разом є набагато сильнішими. Сьогодні ми будуємо діалог з громадою, шукаємо спільне бачення розвитку нашого майбутнього. Ми робимо щось, щоб воно стало частиною нашого життя. Мій чоловік побудував корабель, щоб його діти мали місце, де можна гратися в капітанів. Хочемо організувати станцію сортування сміття, тому що для мене важливо організувати цивілізований збір сміття та його утилізацію», - розповіла Ірина.

«Батуринська громада змогла відчути та не розгубити свій туристичний потенціал та історичну спадщину, вдало поєднати та огорнути все це гостинністю, створити реальний туристичний продукт. Такі візити надихають, змушують до роздумів та пошуку родзинок у своїх громадах», - коментують учасники поїздку.

Більше фото за посиланням

ФОТО Віктора Кошмала